Від грецького «геліос» – Сонце. На appelle "helios" – du Soleil. Від грецького «геліос» – Сонце.
Геліос (Гелій) (др. -грец. Ἥλιος, Ἠέλιος) – в давньогрецькій міфології сонячне божество, син титану Гіперіона (звідки пішло його прізвисько «Гіперіонід») і Тейї (або син Гіперіона та Іріфесси), брат Селени і Ірефеси).
Геліос – уособлення сонця, і щодня він керує своєю колісницею, витягнутою чотирма кіньми по небу. Геліос був уособленням сонця, а чи не богом сонця Аполлоном, як думають деякі люди. Щодня він їздив своєю колісницею з чотирма кіньми по небу. Він брат Селени (місяць) та Еос (світан).
На одній із античних статуй Геліос зображений у вигляді одягненого юнака; в одній руці він тримає куля, в іншій – ріг достатку; біля нього видно голови його коней. Знаменитий Колос Родоський, між ногами якого вільно проходили вітрильні судна, був також зображенням Геліоса.